Казахский толковый терминологический словарь по военному делу. — Мектеп.
шепётка — (В.Д.) … Словарь употребления буквы Ё
шепіївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
шепінгування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шепітський — прикметник шепітський прикметник … Орфографічний словник української мови
шепіт — поту, ч. 1) Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв язок. || перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. || заст. Чаклування, яке здійснює баба шептуха. 2) перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні) … Український тлумачний словник
шепіт — [ше/п іт] поту, м. (ў) пот і … Орфоепічний словник української мови
шепінг — іменник чоловічого роду поперечно стругальний верстат … Орфографічний словник української мови
шепіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
шеп — 1 (Қост.: Фед., Семиоз.) талдан я қамыстан жасалған мал қора. Малды ерте өргізейік, ш е п т е жас төлдері қалып қоймасын (Қост., Фед.) 2 (Қарақ., Тақт.) сол жақ. Ш е п к е айда мәшинеңді, ш е п к е айда. Біразырақ жүрген соң ш е п жағыңнан… … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
шеп қол — (Қарақ.) 1. ештеңеге ебі жоқ адам. 2. сол қол … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
